Серпнева усмішка привітна
Ворожить стиглими жнивами,
Приходить в серце непомітно,
Бентежить спогади дощами.
Цілує ранком прохолодним
У дзьоба сонного лелеку,
Який не далі, як сьогодні,
Злетить від нас у край далекий...
Якась непевна мить прощання
Тривожить літній теплий спокій:
Жовтіють марні сподівання,
Чи осінь робить перші кроки?
Розвію сумніви бажанням
У зорепаді чарівному,
І буду з ночі до світання
Про щастя мріяти свідомо.
Відходить літо в спогад сивий -
Воно за мною не заплаче.
А я - свій сум і біль осінній
Серпневій усмішці пробачу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=144320
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.09.2009
автор: Тамила Синеева