Ранкова тиша навкруги,
Туман закутав береги,
Лелек не видно на ставках.
Летять до вирію в ключах.
Холодний вітер повіва,
В росі заплакана трава.
Крізь хмари сонце променить,
Зігріти прагне хоч на мить.
Не чути галас дітвори,
Спустіли в місті вже двори,
Зупинки повні школярів.
Стає все менше теплих днів.
Щоб люди мали коровай,
Віддавши щедрий урожай,
До сну готуються поля.
У танці жовтий лист кружля.
Він ковдру творить для землі.
Горять яскраво на гіллі
Червоних яблук ліхтарі.
Не дошкуляють комарі.
Скінчився літа теплий бал.
Готує осінь карнавал.
В багряно-жовті сорочки
Вбира зелені ще садки.
Та в серці знов співа весна,
Бринить ліричності струна.
Душевний збився календар.
То є кохання Божий дар!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=144758
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.09.2009
автор: Олександр Ковальчук