Тихий, прохолодний осінній ранок...
Все місто ще спить окутане туманом
Тільки листя жовто-багряне
Щось шепоче під моїм вікном
Немов хоче нагадати про зрадливу любов.
Та серце моє вже не плаче,
Бо звільнилось від страшних оков
Тільки от рани на серці моєму лишилися знов...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145102
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2009
автор: Забуте_сонце