Мое життя до болі дивне

Мое  життя  до  болі  дивне,
Якесь  солоне  та  гірке.
Тай  я  сама  в  душі  нестримно,
Тону  у  рiчцi  що  несе.
Мое  кохання  наче  куля,
Росте  у  серці  та  душі.
 I  неможливість  його,  муля,
Та  убиває  все  в  мені.
Мое  життя  шматочки  смерті
То  смерть  вiд  прожитих  думок.
Моi  бажання  дуже  впертi,
Та  чисти  як  гiрський  струмок.
Несамовита  та  непевна,
Я  наче  доля  хижака
Який  бажає  так  нестерпно
Пiймати    в  полi  кажана.
Та  що  менi  тодi  ловити,
На  що  менi  тi  дивнi  сни.
Якщо  не  можу  я  попити,
З  джерел  чарiвних,  тiй  води.
Тече  струмок,  роки  минають,
А  я  у  рiчцi  тiй  тону.
I  там  моi  бажання  потопають,
I  залишають  там  мене  саму.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145230
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.09.2009
автор: Бешеная вишня