Достигають зірки у обійсті небесного саду,
Вистигає ріка на шершавих долонях землі,
Достигають серця по осінньому тихо й принадно,
Як солодке зело, на п’янкому полинному тлі.
Набуває душа кольорів дивограю й любові,
Набуває любов ще незнаних відтінків душі,
І вітрам Вавілон роздаровує щедро по мові,
І співають вітри: залиши або не залиши…
Залиши собі день, і надію, як сонячний сонях,
Залиши собі сад з виноградними зорями грон,
Смак цілунків і ніч на гарячих губах і на скронях,
Тільки не залишай марнослав'я уявних корон…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145334
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.09.2009
автор: наталятерещенко