Я обвінчана з вітром - самотня...
І мій палець досі єдиний...
знаєш, милий, під своїм серцем
я ношу твою дитину...
В мене буде син, в цьому певна,
і назву його просто - Діма...
він любитиме маму і небо....
та це буде моя дитина...
Його пальчики шукатимуть змалку
не життєві - гітарні! струни
я люблю його надто палко,
щоб здійснити дурницю-згубу...
Вимагати будь-що - вище кожного з нас...
Маєш карти в руках і життя в тебе клас!
Всі софіти і квіти для тебе єдиного...
а у мене є син - він лиш моя дитина...
.................................................
Ти далеко...гастролі, фанати...
споглядаю за тобою з голубого екрану...
мій син знає, що у нього є тато...
та йому цього трохи замало....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145502
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.09.2009
автор: Таська Мурмуляд