Неначе масло на шматочок хлiба,
Кладеш ти вiрша знову на папiр…
А вiрш – «сухий» такий, без змiсту… Просто – «риба»,
Бо без душi той твiр.
Синонiми якiсь… Метаморфози…
А ти – Шевченко! Ти – Сковорода!
Яка поезiя там, чи то, навiть, - проза?
«Вода» i є – «вода»…
Скажи собi: «Це – не моя дорога».
Папiр безжально потом не кропи…
Тобi ж здавалося, що ти Його Самого -
«За бороду вхопив»...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145508
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.09.2009
автор: Андрій Бабич