Я здивувати вийшов на арену натовп,
Я клоун, стебельник* коралів,
Я сміх, я вираз, я обличчя,
Я примха долі, смутку та моралі.
Вірна рука вимальовує звично,
В повітрі картини, помпезні
Натовп гарчить, неймовірно скептично,
Йому не до віри та чесність.
Скуйовджене серце актора все б‘ється,
Він грає життя на арені,
У сфері ґатунків він не нап’ється,
Води крижаної зі скелі.
І падає він й підіймається різко,
Портрети вдягає правдиво,
І знає, що в фіналі буде вже пізно,
Привчити людину до дива.
*стебельник – мебельник стеблинок (той хто будує початок або породжує основу)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145571
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.09.2009
автор: Ярослав Клочник