АГОНІЯ КОХАННЯ

Агонія  кохання,  агонія  кохання...
У  нас  остання  ніч,
 Кохаємось  без  тями
І  це  остання  мить,
Бо  завтра  ми  не  пара  ,
Дороги  розійшлись.
Агонія  кохання,  агонія  кохання...
Ми  знову  в  забутті,
Відчуваємо  блаженство,
То  рай,  то  пекло,
То  щастя,  то  знову  біль.
Агонія  кохання,  агонія  кохання...
Яка  краса  єднання!
Сплетіння  рук,  сплетіння  тіл
І  ніжності  без  краю
Й  слова,  й  слова  кохання,
Знаходимось  у  небутті.
Агонія  кохання,  агонія  кохання...
Ми  завтра  вже  не  друзі,
Ми  завтра  вороги,
Бо  зникне  ця  іллюзія,
Якій  підвласні  ми.
Агонія  кохання,  агонія  кохання...
Я  завтра  буду  вільна
Від  тої  всій  брехні,
Душа  моя  із  клітки
На  волю  вже  летить.
Агонія  кохання,  агонія  кохання...
Так  хочеться  віддячить,
Так  хочеться  відмстить,
Нема  надії,  нема  більш  мрій,
Так  важко  з  цим  миритись,
Але  повинна  я  тебе  простить,
Бо  буде  важко  з  цим  всім  жить.
Агонія  кохання,  агонія  кохання...
                                                                   1998  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146278
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 21.09.2009
автор: Макієвська Наталія Є.