Покірно кланятись у нас в крові,
Коли попросять то ми непереможні,
Критикувати голосно вдається з-під столів,
Пиляють, прочищаючи нам мозок.
До змін ми теж відносимось привітно,
Одна Зробила, другий нам Сказав,
Ми просто добрі неймовірно,
Залишилось зігнати нас усіх в підвал.
А там у темноті зачинуть двері,
Бо оббирати не залишиться нічого,
А тих хто проти поскидають з скелі,
І хочеться сказати їм – Побійтесь Бога.
І тут вони над нами посміються,
Бо що їм гріх, він теж коштує, грошей.
Але за золото вони порвуться,
Побільше обдирати, треба нас хороших.
Історія навчила нас багато,
Як правильно пекти та святкувати Свята,
А те, що робиться насправді запитати,
Почуєш відповідь – а я не знаю, з краю моя хата.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146492
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.09.2009
автор: Ярослав Клочник