Як смс посеред ночі,
Як промінь сонця за вікном
Тікаєш ти від себе світ за очі
І закриваєш очі полотном.
Його сама ж намалювала,
Його плекала як дитя,
І слів тобі тепер замало,
Тому й тікаєш в небуття.
Дорогою ти дивишся під ноги-
Не хочеться тобі спіткатись знов
За ті знайомі й збиті вже пороги-
Біжиш для того,щоб уникнути обмов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146679
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.09.2009
автор: Сльоза