П'ятнадцять кроків до прірви
І вже не можна спинитись.
Тягучий дим катастрофи
Відключить всі відчуття.
П'ятнадцять кроків до прірви.
В нас має щось залишитись.
В нас пораховані кроки,
Але безсмертна душа.
Ми стільки раз помилялись.
Ми забували,хто ми.
Пухова пОдушка болю
Приглушить наші слова.
Все стільки раз повторялось.
Ми знов у стані війни.
Без оголошення бою
Ми оголосим життя.
П'ятнадцять кроків до прірви.
І ми не янголи зовсім,
А я за руку з тобою
Хай навіть в Пекло піду.
П'ятнадцять кроків до прірви.
І плаче злякана осінь,
А ми своєю любов'ю
Перемагаєм війну.
Із неба падають зорі-
Не загадаєм бажання.
П'ятнадцять кроків до прірви-
Безмежний вир висоти.
А небеса неозорі....
Такі,як наше кохання.
П'ятнадцять кроків до прірви...
Для мене Рай там,де ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146737
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.09.2009
автор: Вікторія