Він читає. Докурює сенс
і знову читає
якщо малювати,
то ця книга точно схожа на куб
він читає й чекає
капілярно сторінку вживає
він шукає закінчення
поміж тихих і сіреньких букв
Він читає. До кінця є ще вічність:
дві сторінки, шість подій і слово навхрест
і в завершені фрази
нічого нового немає
але він дочитає...
інакше який в тому сенс?
Вона часом читає
хоч "часом" то мабуть є "завжди"
про житя, про квадратність доріг
і розібрані сни
про моторні мастила для часу
і зім*яті пазли
про столові столи
їй лишилось читати
ще тисячу з дрібним сторінок
нумерація більшає
з кожним проплитим рядком
вона reаding книжки
а потім натхненно і спішно
проживає записані автором
заїжджені віком віки
вони читають.
і як кумедно буде
якщо це виявляться
одні і ті ж книжки.
24.09.09 ранково-серйозно-натхненне
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146843
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.09.2009
автор: Helena Autumn