Навпомацки

Життя-сукупність  доторків,картинок,
Самотні  це  сприймають  саме  так.
Усмак  насамкінець-приємний  відпочинок,
Блаженство  фотографій,а  відтак-

Щоранку  все  нове,інакше,незнайоме,
Не  де  жа  вю  і  навіть  не  склероз-
То  все  пасивне  ,зле  і  нерухоме
Піддобрює  справжнісінький  мороз.

Хитросплетіння  дотиків-сухе  й  сльотке,
Цукерний  погляд,гостра  чашка,цілий  усміх.
Хто  б  міг  подумать,що  життя  таке...
І  рівні  шанси  в  кожного  на  успіх!

А  ти,спостерігач  ,і  критик,і  фотограф
Під  впливом  фотографій  вибудовуєш  свій  кадр:
То  хризантемних  нот  легкий  хронограф,
То  затишку  із  кухні  (коріандр).

..Матерії  на  тебе  слабше  вплив;
Ти  усміхнувсь,розтовкши  Vertu  свій!..
Та  як  намарне  фарби  ти  розлив,
Сміятися  із  кольорів  не  смій.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146862
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.09.2009
автор: Світлана Пражко