До Сонця зуби кротеняти мертвого
Вишкірились в останнім подиві,
І Доля "щойно-з-цього-життя-стертого"
Тій лялечці з авто глибоко пофігу..
Дот Сонця зубки Кротеня нікчемного,
До Сонця,за життя не баченого,
До істин,до знання таємного,
До рідного,а досі втраченого.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147161
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.09.2009
автор: Світлана Пражко