Залежати від когось,
Потрапиш у полон.
Залежати від серця,
Потрапиш у любов..
Нема шляхів без змісту,
Нема пустих сердець,
Лише та мить, вона ж одна,
Яку ми часто упускаємо …
За поглядом мовчання,
За посмішкою біль,
За нами дні кохання,
Та ми йдемо повз них…
Не можем біль забути,
Вертаємось в минуле,
Сльоза тече, не зрозуміло,
Чому щасливий образ твій…
За спогадами мрії,
За втраченим життя,
Я плакатиму скажу
Пусті слова, бо не кохаєш…
Обійму, посміхнуся,
Я не скажу – люблю!
Не завжди варті слова,
Завжди цей милий сміх...
Нам всі шляхи відкриті,
Лиш почуття німі…
Немає меж у щасті,
І суть не в цих слова –
Люблю тебе! – лиш відгук,
Від серця що тремтить…
Не милий образ ночі,
Коли горять свічки,
Нема кому зігріти,
Заглянуть у вікно…
Не милий промінь сонця
Коли в кімнаті пусто,
Нема кому віддати,
Все те, що дороге…
Не милий голос тиші,
Не вартий сміх людський,
Вже не потрібен птах співучий,
Коли тебе нема!
Я серце опускаю,
У темний світ думок,
Ілюзій, мрій і погляд,
Останній погляд твій…
Де світ пустих надій…
Скажи -- люблю! А далі тиша…
І стану ангелом твоїм,
Твоїм життям, твоїм коханням,
Твоєю долею, усім!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147459
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.09.2009
автор: Olenka