Я так багато тобі хочу розказати,
Та кожен раз, коли я чую голос твій,
Усі слова мої спішать кудись тікати
І лише сміх ти чуєш тихий мій..
Я так багато тебе хочу попросити,
На стільки, що боюсь питать.
Боюсь, що ти не зможеш мені дати
Усе, чого посміла я бажать...
Є речі які важко прочитати
Тобі, ще важче ніж мені писать...
Я думала, це легко - не кохати,
Я думала, це просто - забувать...
Я не прошу зі мною бути вічно,
Тебе покину скоро назавжди,
Та щоб скоріш тебе змогла забути,
Благаю, раз іще до мене ти прийди!
Ми проведемо день з тобою рАзом,
Я вимкну свій мобільний телефон...
Забудимо усі банальні фрази,
І буде день неначе світлий сон...
29.09.2009.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147544
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.09.2009
автор: КсеніЯ