Крізь магістралі думок, по дротам симетричним,
Розростається сила, що топить все одвічне.
Складаючись у формулу, поняття лаконічні,
Наповнюють ту силу, що топить все одвічне.
Сучасний сміх скрипить комічний,
Підтримуючи силу, що топить все одвічне.
Аж ось, часом, велика, повна та жива,
Розвивається й далі по великих містах.
Затоптує до дір діяння та дива,
Силою слова вічно зветься вона.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147870
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.10.2009
автор: Ярослав Клочник