Від першої крапки і риски
Учитель дає нам знання.
О, як же далеко і близько
Від того безцінного дня!..
Там серце розумне й велике,
Він ділить на частки для всіх.
І як не були б ми далеко
З подякою носимо їх.
У па’мяті досі той дотик,
Що сльози мої витирав,
А я, як малесенький котик
Голівку до рук притуляв.
Навчав нас сміливими бути,
Свою Батьківщину любить...
Як хочеться знов повернути
Шкільну незабутню ту мить.
Учитель – людина від Бога.
Учитель – людина свята.
Куди б не вела вас дорога, –
Хай кожен про це пам’ята!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148050
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2009
автор: Татьяна Маляренко-Казмирук