щоденникове

Покладу  на  твою  долонь-  свою,
як  на  серце  кладуть  на  сповіді.
В  твої  очі  очима  тепло  ввіллю.
Ти  не  думай,  я  зовсім  тебе  не  люблю  -
я  тобою  повнюся.

Наша  зустріч-  не  бо-зна  який  момент
історичний.  Забути-  запросто.
Врешті-  решт,  все  це  гра,  я  тягну  білет:
завтра  ще  один  день,  який  теж  мине...
Ти  не  мій.  Це  заповідь.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148269
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.10.2009
автор: kastaneda