«Закохана у Вітер»

Мій  погляд  –  то  безмежний  океан.
Моя  душа  споріднена  з  тобою.
Мій  шепіт  відчиняє  безліч  брам,
І  ти  ідеш  туди  зі  мною.

Туди,  де  починаються  світи,
Туди,  де  здійснюються  мрії,
Де  квітку  щастя  хочемо  знайти,
Де  промінь  місяченька  тихо  мліє.

Й  говорю  я  тобі:«Поринь
У  зоряне  відлуння  часу.»
Й  серед  буйних  трав  долин
Ми  наодинці  опиняємось  щоразу.

Твій  подих  втілює  в  собі
Цілющу  силу,  чистоту  і  благодать
Перстень  золотий    подарував  мені,
Й  кохання  дало  про  себе  знать.

Ниті  мрій  небесних  сплели  вінок,
Я  в  центрі  Всесвіту  з'явилась,
Вітре,  милий  мій,  це  рок,
Що  я  з  тобою  опинилась.

Навіки  ми  разом  у  цьому  світі.
Ніхто  не  в  силі  зламати  нас,
Я  і  ти,  а  навкруги  –  прекрасні  квіти,
І  наший  дім  –  кришталевий  палац.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148361
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.10.2009
автор: Одношевна Ірина