Сіє небо осінні краплини,
Заспівав сумно вітер пісні,
«Королева полів» марно гине...
(Не побачити б цього й ві сні!)
Немов мокрії крила у птаха,
Звисло листя її від дощів,
А бурштиновий скарб бідолаха
Дивись викине, так того і жди.
І чому «королеву» лишає
Зимувати на полі ось так,
Той господар, що дуже бажає
Їй сироцької долі? Дивак!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148559
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.10.2009
автор: Татьяна Маляренко-Казмирук