Я сам з собою, знову на одинці
Пишу вірші, не згадую про біль -
Ховають люди знов у чорній скринці,
Щоб сипати на рани, білу сіль.
Та хай їм грець - усі дійдем до суду
І хто не витримав увесь важкий цей шлях
Не минется людського пересуду,
Та не зійде до неба на крилах.
Співає птах, жовтенький друг люб'язний,
Підспівує гарним пісням так щиро!
Кохаємо ми всі так палко, страстно...
В коханні виростають наші крила!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148613
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.10.2009
автор: andrrej