Калина, мамо,розцвіла
красивим білим цвітом,
її росою омива-
гарячі ранки літом.
Калина завжди пророста-
її не скорить час,
у цвіті логіка прста-
вона єднає нас.
Росте і пахне під вікном,
гойдає на гіллі,така проста,
але для нас важлива у житті!
Хоч де ми будем та завжди
буде нагадувати нам-
старенькі,але дорогі
обличчя наших мам!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148925
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.10.2009
автор: СвєтікЧ