Можливо більше я не потерплю,
Коли захочеш знову щось змінити,
І тихо-тихо так тобі скажу:
"Спочатку треба щастя заслужити".
Не є гріхом,все те,що поміж нас,
Хіба ж коханням можна прогрішити?
Я знову смутно згадую той час,
Коли посміли вдвох усе рішити.
Не до кінця довів свою любов,
Вагаєшся,а може і нехочеш?
Все так,як є,але хоч щось промов,
Та погляд не ховай,дивись у очі.
Я зрозумію все,що скажеш ти,
Якою б правда небула гіркою,
Тоді ми спалимо усі мости,
І може щастя нас заллє рікою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148956
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.10.2009
автор: Іра