Осіннє сонце накладає вето
На промені відлунням сивини…
На листі вимальовує портрети,
Червоно-жовті марення і сни…
Вбирається природа…і вбирає
Медове світло… Листя, ніби шаль,
Горить вогнем, потріскує, палає…
І падає…
…на жаль…
…на жаль…
…на жаль…
Спливають дні і кануть, ніби в Лету,
Грайливо так, спокійно, жартома…
Осіннє сонце вже наклало вето…
Повільно наближається зима…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149049
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.10.2009
автор: К@труся