Та тільки невідомо звідки
Воно з’явилося в мені
Як різнокольорові квіти
На сірій і м’якій землі.
То з-під паркану лізе літо,
Крізь осінь, крізь рясні дощі,
Його не важко зрозуміти –
В паркану літо на душі.
На ньому намалюю промінь –
Нехай зігріє мій букет,
Осінній дощик, наче повінь,
Змиває все під трафарет.
Паркан вже вкотре фарбували,
Та тільки квітам все одно –
Їм люди сонце малювали
І вірили в його тепло.
…
А я у тебе все ще вірю,
І як не змінюй колір слів,
Я квіти відшукати вмію
Між цих осінніх жовтих днів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149064
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.10.2009
автор: Lenchikk_n