СТАРИЙ ЛІФТ

СТАРИЙ  ЛІФТ
Старий  ліфт  втомився,
Бо  людей  возив.
Потім  поломився
І  когось  закрив.
Став  собі  дрімати,
Хоче  відпочить.
Хтось  почав  штовхати,
Хтось  як  закричить.
Полізли  руками
Двері  відкривати.
До  якоїсь  мами
Стали  посилати.
–  Зачекайте,  люди,
Мене  пошкодуйте,
Та  не  бийте  в  груди!
 Краще  порятуйте.
Тридцять  майже  років
Я  на  вас  працюю.
А  скільки  мороки
І  всяких  слів  чую!
Я  старий  вже,  люди,
Зверніться  до  ЖЕКУ.
Хай  їм  встидно  буде  
За  таку  безпеку.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149216
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.10.2009
автор: Анжелла