Час розчиняється в просторах,
Коли думки в полоні твоїх строф.
Як ти сказав картвельським словом,
Що варто жити за любов.
А я ніяк не віднайду
В твоїх рядках тонких матерій.
Оту невидиму струну,
Якою грав великий геній.
І рим змістовний резонанс,
Гармоній коливань синфазний.
І слова кожного ньюанс
До бездоганності прекрасний.
Ти єдності шукав в собі
Крізь призму єдності країни.
Шукав, та мабуть не знайшов,
Бо час в отруті плив зміїній.
Ґалактіон Табідзе (1892-1959) - класик грузинської поезії.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149444
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.10.2009
автор: Bodo