Ти знаєш те, що так дорого мені...
А я... стіна - біла, вапняна...
Портрети висять на стіні.
витримана вповні гамма.
і розмір простий: погруддя й нотатки
і усміх кривий... криві ж і загадки...
кішка руда ввосьме втратила рай..
чути знову протяжне "п-р-о-щ-а-й".
ти знаєш те, що так дорого мені...
а я... як тінь, ховаюсь за тобою...
портрети висять на стіні
з ледь помітною журбою.
праворуч - репнуло скло.
навпроти - підла зрада...
чи бути інакше могло?
... краща гірка правда.
ти знаєш... знаєш те, що дорого мені.
а я ж... стіна... побита почуттями...
портрет твій висить на стіні...
і я лаштую нові рами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149702
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.10.2009
автор: наталіса