Не розумієш. Так напевне треба…

Не  розумієш.  Так  напевне  треба…
Не  бачиш  світу  крізь  прозоре  скло…
Ти  впав  ще  нижче  за  безмежне  небо
Торкнулось  серця  скамяніле  дно…

Не  варто  знати…світ  в  чужих  долонях…
Твоє  мовчання  потребує  меж…
Сивіє  щастя,  як  сивіють  скроні…
І  вічне,  і  нове  сивіє  теж…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149961
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.10.2009
автор: Христя Волощак