Цей світ втрачає сам себе...
як я...
І Осінь золоту, набиту сенсом змінив сьогодні сніг.
Притихлі у очікуванні дива парки пробрав мороз.
Замерзлі губи щось самі собі малюють по вікні.
Цей світ стомився жити!
Він видихає із глибин своїх лиш холод.
Душевний голод.
Нагадує Різдво,
проте без дива, без прянощів, солодких пирогів.
Сама природа вже ізнавесніла
й пускає серед мене сніг...
14.10.09 ранкове.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=150010
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.10.2009
автор: Helena Autumn