Вона любила осінь... Бо саме в цю пору їй подарували життя!Їй до безтями подобалось занурюватись у шум падаючого золотого листя і линути думками до небес...
Вона любила дощ...Вона годинами могла спостерігати за маленькими краплями,які падали із загадкового неба і безжально розбивалися об землю...
Вона любила квіти..Їх пянкий аромат змушував її не думати ні про що і їй це подобалось!
Вона любила його...Вона годинами могла дивитися на його фотографію і уявляти вечори,проведені разом,якіх ніколи не було...
Вона любила життя...Бо саме в ньому була осінь,дощ,квіти,він...Та одного дня вона перестала любити все це!Вона просто почала любити себе...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=150287
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.10.2009
автор: Cвєта