Вона не покидала мене ніколи,завжди була поряд:у хвилини радості,печалю,відчаю... Здавалося б друг? Та ні - ворог! Я намагалася втікти від неї,та вона переслідувала мене,вона була всюди.Від цього мені ставало нестерпно боляче. Я просила її покинути мене,та вона не зважала.Вона просто егоїстично мучила мене.Я не могла зрозуміти в чому завинила перед нею?Що зробила не так?Від цих думок я просто божеволіла. Я шукала допомоги,а її не було...Всі відвернулися від мене,коли були мені так потрібні!У мені почала зароджуватися ненависть,чого я найбільше боялась. Я боролася,доки вистачало сили. Та одгого дня я зрозуміла,що це марно. Вона перемогла! Вона вбила мене,не давши мені зрозуміти за що... Це була вона...Це була самотність...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=150291
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.10.2009
автор: Cвєта