Вершник осені

В  мені  зазвучала  мелодія  суму  -
така,  що  очищення  нам  придає...
То  спогади  ті,  що  забрало  минуле,
то  ніжне  до  тебе  зізнання  моє.
Ти,  осені  Вершник,  прямуєш  додому.
фарбуючи  в  жовте  усе,  де  бував.
Не  знаєш  ні  суму,  ні  щастя,  ні  втоми.
Ти  просто  від  того  звільнив  себе  сам.

В  тобі  не  лунає  мелодія  суму.
Минуле  -  як  частка  якої  нема...
Ти  втратив  залежність  від  тяжкості  думи,
А  я  віддалася  цим  думам  сама...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=150532
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.10.2009
автор: Ентелехія