солодкі мрії

Ось  дивлюсь  я  на  вас  і  розумію,що  кожна  людина  живе  думками  про  кохання,про  справжність  почуттів,про  щирість  цих  почуттів,про  кожне  слово  сказане  в  цей  час,про  кожний  подих  і  кожне  несписане  слово,несказане  слово,невпевнене  слово,але  від  душі!
Я  звертаюсь  до  тебе,моє  сонце,мій  хороший,мій  несправжній,незвіданий,мій  щирий…….
Коли  ти  мене  змінюєш,то  я  здатна  лише  посміхатися,коли  ти  мені  шепочеш  компліменти  на  вухо,то  я  ніби  розтаю  на  твоїх  вустах  і  відчуваю  тільки  тепло  твого  подиху,коли  ти  говориш  мені,що  певна  книга  цікава,то  я  читаю  і  не  слідкую  за  часом,а  просто  читаю  її,всмоктую  всю  правду  цієї  книги........коли  ти  торкаєш  мене  своїм  новим  і  не  видатним  раніше  для  мене  поглядом,то  я  говорю  тобі  мовчки  ДЯКУЮ.............коли  ти  підходиш  до  мене  і  простягаєш  свої  руки  до  мого  горла.......ти  мене  не  душиш,ні,мене  душить  моя  безсилість  проти  тебе.....коли  ти  показуєш  свою  безпардонність,то  в  моїх  очах  я  бачу  сльози........коли  ти  думаєш,як  образити  когось,я  прикладаю  тобі  долоню  до  вуст  твоїх  і  благаю  мовчати,адже  твій  голос  зводить  мене  з  розуму........коли  ти  мовчиш,то  я  говорю...........коли  я  тремчу  від  холоду,то  ти  ніколи  не  підійдеш  і  не  обіймеш  мене,ти  просто  скажеш,що  холодно  не  буває,коли  поряд  людина,яку  ти  любиш..........коли  в  мене  жар,то  ти  говориш,що  я  занедужала  від  необережності,але  ти  ніколи  не  задумаєшся  над  тим,що  це  жар  від  почуттів,які  мене  обпікають.........коли  ти  мене  цілуєш,то  я  відчуваю  твій  подих,я  розділяю  його  з  тобою,я  починаю  не  дихати,щоб  не  сполохати  цю  пристрасть,що  розгортається  між  нами...........та  що  ж,це  все  в  минулому,зараз  я  радію  світові,кожній  усмішці,кожному  ласкавому  погляду,а  тебе  немає  в  моєму  серці,ти  залишився  в  душі,як  корінь,якого  я  не  можу  позбутися,ти  та  хвороба,яку  не  можу  подолати,ти  той,хто  знецінив  мене,але  я  намагаюсь  піднятися  на  щабель  вище,адже  я  не  звикла  падати  і  ниць  бути  перед  кимось.........я  хочу  тебе  забути,але  це  не  можливо,просто  будь  тим,хто  назавжди  зробив  мене  щасливою,але  тим,хто  не  зрозумів  мене  і  залишив  нещасною.......ти  той,кого  любов  буде  завжди  моїм  спасінням,а  я  буда  та,що  не  змогла  зберегти  кохання!!!!!!!я  знаю,що  це  все,що  я  можу  сказати,а  ти  намагайся  зрозуміти,що  ти  –  все,що  у  мене  є,дякую  тобі  за  це!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=150607
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.10.2009
автор: Abele