Ви коли-небудь бачили янгола?А я бачила,як це дивно не звучить! Його крила були маленькими й зовсім не пухнаcтими, на них не було пір'я, це були споглядальні крила,зі світла,яке було путівником...Так,на ньому не було ще й німба,його волосся так блищало,що дух захоплювало,і показувало ефект німба........Ці кучеряві пасма ніжно погойдувалися при кожному дотику вітру,але вітер намагався не руйнувати смаку й аромату ніжності ,намагався не торкнути цю красу,цей смуток,цю яскравість і тямущість...Його блакитні очі немов утопія,вони перевертають твою душу,висмоктують із неї все погане,але й гарні спогади.........Марення наступає після того,як подивишся в цю бездонність,тоді в тебе переводить подих,кожна вільна частинка шкіри, начеб-то у твоєму серці...Ти розумієш,що це кінець,що це стукіт,непотрібний стукіт... висновок таких подій поганий,ну що ж зробити,цей світ порожній для гарних душею людей,янголи їх забирають відразу й більше ніколи не повертають!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=150644
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.10.2009
автор: Abele