Гірко пахнуть хризантеми на вікні,
А за ним – криваве сонце світить...
Його промені, згасаючи в мені,
Рвуть безодню внутрішнього світу.
Знов всю ніч не спатиму щоб мить
Дзвону тиші вічністю майнула....
Він мене ніколи не простить,
За кохання, що я віджбурнула.
І його останній крок в мій бік –
Цей букет, що гіркоту роздмухав...
Жаром променів з очей його потік
Топлячи в минулому розлуку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151039
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.10.2009
автор: Парчевська Ольга