Скельця вулиць рідних
Дихають
Потомлено,
Ноги в молоці
Нічного ліхтаря старого
Тонуть,
Зупиняюсь в переході
Біля дому дитинства,
Долоні на стіну
Кладу.
І голову до неба
Підіймаю.
Озираюсь. Радію.
Я так сумував без тебе!..
І тепер
Нарешті повернувся,
Місто мого белонгу!
(присвячується Дніпропетровську)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151178
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.10.2009
автор: Джероніто