Та згоріло б у пеклі все лихо !
В мене був оберіг - це твій голос...
Та тепер навкруги тихо.., тихо..,
Тільки вітер розгойдує колос.
Тільки хвилі гуляють по полю,
Наче море до обрію рветься.
Розгойдало б воно й мою долю,
Бо на серці хтось сумом шкребеться.
Між колоссям сховалася мрія,
Та на хвилях залишився погляд,
Навкруги чомусь тихо..., так тихо...
Обіймає мене лише спогад.
© Copyright: Ольга 3, 2009
Свидетельство о публикации №1910213418
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151235
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.10.2009
автор: A.Kar-Te