Життєвий бруд розносить вітер по землі,
Стабільності ні в чім немає.
«Не знаю я!», - повторюєш мені.
«Не можу я!», - у відповідь лунає.
Дві тисячі думок і одна дія
Нас віддаляє від щасливого життя.
Однак в душі ще жевріє надія,
У хеппі-енд і досі вірю я.
Нема у світі більшого бажання
Лише б з тобою і в тобі.
Нас розлучило душ мовчання,
Два серця наші, мов чужі.
Неначе досі незнайомі
Вони холонуть, кам’яніють і …
Не відчувають зовсім болю,
Байдужість – найстрашніший стан душі.
Я так благаю – скажи слово,
Хай серце прошепоче: «Я люблю!»
Лиш не мовчи, поклич з собою,
І обіцяю, я прийду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151333
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.10.2009
автор: Юка Хопс