Життя моє немов у банці,
Їм, сплю, працюю от і все,
Вигадуючи часом рано -вранці,
Що ввечері хотітиму понад усе.
Займаюсь я не тим у що б повірив,
Лише дарма вбиваю час,
Тому частенько почуваюсь звірем,
Кидаючись словами раз-у-раз.
Думки мої ніколи не підводять,
Завжди підводжу тільки я.
І хочеться... так хочеться свободи,
Не хочу канути у забуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151388
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.10.2009
автор: Ярослав Клочник