Надворі осінь, Ніч імлиста.
Хитає вітер ліхтарі...
Туман заплутався у листі
і простягнувся по землі.
Безжально вітер лист зриває
Із жовтих заспаних дерев.
Із злістю їх до ніг жбурляє.
Вже не живі вони тепер.
Кружляли тихо ці листочки
Останній танець у житті,
Та ще якусь надію мали,
Чіпляючись за гілочки.
А ми бредем з тобою містом,
І осінь сум нам навіва,
Бо на опалому вже листі
Лежить морозу сивина.
Нащо журитись передчасно?
Так швидко вслід прийде весна...
Лиш для дерев це є утіха,
Для нас не вернеться вона.
2000 рік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152102
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.10.2009
автор: Н-А-Д-І-Я