Поглянь! яку красу навколо Бог створив:
Траву, дерева, гори, море, зорі.
Скажи! для кого він це все зробив,
І у чиїх руках людськії долі?
Скажи, навіщо Богу оце все?
Невже йому не вистачає слави?
Навіщо Він віддав на хрест Себе?
Від безробіття, чи ради забави?
Чи може все ж таки Він знає про твій біль,
про страх твій, про твою тривогу?
І знає що таке на рану сіль,
І знає як здобути перемогу?
Так. Так Він знає оце все,
Він був людиною і був у нашім тілі.
Але крізь муки Він дійшов до цілі,
Бо вірний був Отцю понад усе.
Не супротивився Йому ніколи і ні в чому,
Прожив життя безгрішне і святе.
Для мене був той хрест, та Він висів на ньому,
Заколений за гріх, немов ягнятко те.
Він був безгрішний у своїх ділах,
Він був невинний у своїх дорогах...
Він був злочинцем у людських очах,
Він став великим в перемогах.
І Він тепер стоїть біля дверей,
Він стукає, і хто йому відчинить,-
Щасливіший буде за всіх людей,
І вдячність серця ніщо в світі не зупинить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152381
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.10.2009
автор: Iluha