Вмирає жовтень, упиваючись дощем,
А падолист веде з собою тугу;
В очах - печаль, в душі - болючий щем,
І дві сльози, немов дарунок другу...
Я серед мертвих золотих листків,
Які в покорі впали з п'єдесталу,
Як серед падолисту щирих слів,
Що грішні душі взяли на поталу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152768
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.10.2009
автор: Оксана П.