Ластівка

Я  бачив  сон  -  
І  в  ньому  була  Ти:
Струнка,  чарівна,
Із  зеленими  очима  …
Я  так  хотів
Тобі  розповісти  …,
Повідати,  як  незборима  сила
Краси  Твоєї  все  моє  буття
Своїй  могутній  владі  підкорила,
Забрала  душу  -  всю,  без  вороття  …,
А  ти  …  ,  крилом  махнувши,  
                           в  вирій  полетіла  …

Я  знаю:  ластівка
В  неволі  не  живе
Я  знаю:  щастя
Не  буває  вічним.
Та  жити  -  
І  не  бачити  Тебе  …  -
Для  мене  це  як  каторга  довічна,
Серед  усіх  можливих  в  світі  згуб  
Мене  кидає  думка  лиш  у  відчай
Що  не  відчую  дотик  Твоїх  губ
І  оксамит  волосся,  
                         що  в  блакить  заквітчане  …

                                                                                                   січень  2004р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152864
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 31.10.2009
автор: Сергій