Її прередсмертний подих,ледве
чутний на палаючому вітру,під
пильними поглядами простих
християн.
Її високо підьняті світлі очі, повні сліз і правди.
А тепер золотий всплеск подібний до небесного прориву, враз осіяла забитий людьми пустир, залишивши тільки її крики і моє розбите серце.
І у владі вогню
Я пізнав смерть любові
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152913
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.11.2009
автор: Дем`єн Торн