А осінь добігає вже кінця,
І фарби листопаду не тривожать.
Це осінь входить у моє життя,
І дні за днями в нікуди відходять.
Зів"яле листя вітер розміта,
А морозець проліз у мою душу.
Бо на порозі вже стоїть зима,
І холод цей без слів прийняти мушу.
Знов погляд мій прикутий до вікна...
Надворі опускається вже вечір...
І крапельки сльози, немов роса,
В такий ось час, як завжди так доречні.
Сльозами омивається душа,
І дощик тихо плаче у негоду.
Це осінь у дорогу вируша,
Напевно, вже зимі вступа дорогу.
Я чітко чую ці осінні кроки,
Ледь чутно підкрадається зима.
А з осінню проходять наші роки,
Не дивлячись на те, що є весна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152939
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.11.2009
автор: Н-А-Д-І-Я