Дивно так…

Гітара  у  твоїх  руках  
Чомусь  уже  звучить  не  так.  
Розірвану  струну  не  зв'яжеш.  
Так  дивно  бачити  пустку  в  очах.  
Тремтіння  серця  думку  не  міняє.  
Душа  затихла.  Дивно  так...  
Я  тихо  йду  і  серце  не  кривавить  
Лиш  інколи  чуть-чуть  сильніше  б'ється,  
Коли  тобі  чогось  болить.  
Тоді  я  правда  тихо  плачу,  
Так  тихо,  щоб  ніхто  і  не  почув
І  не  побачив  слабкості  моєї.  
Можливо  вимолю  тобі  кохання  
Таке,  як  ти  завжди  хотів.  
І  ось  тоді  я  більше  не  заплачу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153234
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.11.2009
автор: Butterfle