Стою і дивлюся в безмежність
А на думці, лиш морок і біль
Біль за скривджене серце тобою
І за те що не зміг зберегти
Так, не зміг зберегти мого щастя
І не зміг повернути любов
Моя доля мов ранена птаха
Що так хоче полетіти знов
Ти ще поруч, я це відчуваю
А насправді ти вже наверху
Тихо капають сльози жалю
Я собі забираю журбу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153361
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.11.2009
автор: danusja